Розтанула блакить, Що день і ніч єднає, В душі тривожна мить, А на вустах "кохаю". Глибини осяйні, У очі поглядаю, Озера неземні Відлунюють "кохаю". Приспів: До квітучого саду прийду, | Бо серденьку самотності досить. | Я на щастя своє, чи біду | Із тобою стрічатиму осінь! | (2) Зустрілися вуста, Їх питиму до краю. Купальська ніч густа Вишіптує "кохаю". Так солодко цвіте П'янке любові зілля, І не питай мене Яким буде похмілля. Приспів. (2)