До криниці я ходив під рясну калину, Щоб напитися води, а зустрів дівчину. В'ється стежечка крута та й на полонину | В мене серце завмира, як її зустріну! | (2) І пішов би, і сказав: "Я тебе кохаю" Та не можу, бо вона іншого вже має. В'ється стежечка крута та й на полонину | В мене серце завмира, як її зустріну! | (2) Приспів: Файна! Тая дівчинонька була. | Файна! Калина в серці розцвіла, | Спогади давні, як в небі зоряні вогні. | Чом не досталася ота краса мені?.. | (2) Не одна зима пройшла і весна, і літо, А калина розцвіла знову білим цвітом В'ється стежечка крута та й біжить до гаю | В мене серце завмира, як її згадаю! | (2) Приспів. (3)