Над квітучим Яремчем у сизім тумані, Із-далеку видніються засніжені гори Карпати, Сонечко на килимі трав засіває квіти духмяні, І стежина в'ється, де цвіте червона рута і м'ята. Із далека летять птахи, де сяє сонечко Карпат, Скупатись у кришталевій водичці - на озеро Синевир, Де оксамитові вечори розсипають щастя зорепад, І відлунює водоспадом водограй із високих гір. Я закохалась до безтями у цей мальовничий край, Де дзвенять бистрі потоки, хвиля Черемоша і Прута, Гуцул виграє на трембіті, линуть струни понад плай, Смарагдове літо надихає піснями і воскресає душа. Не шукай срібні перлини у заморських світах, В чужому краю - втіхи, де Альпи, Кавказ і Пальмір, А їдь у Карпати, підіймайсь на Говерлу, наче птах, І віднайдеш щастя під зеленим кленом Верховин. На високій долині в травах пасе вівці вівчар, Жене отару до чистої водиці цілющого джерела, Сонечко ллє проміння до синіх гір із-за хмар І дуби, граби шелестять листям, радіють співу солов'я!