Дивлюсь на Вас і серцем аж тремчу Так, ніби я колись уже Вас бачив Таку тендітну і ламку свічу, | Подує вітер, хилитесь, неначе. | (2) Які ці очі, віч не відведу, Які ці губи, не вгамую спрагу І я, мов тінь, за Вами всюди йду, Й не можу віднайти в душі відвагу. Спиніться, я хоч подих відведу, Огляньтеся, хоч поведіть бровою, Один ще крок й до ніг Вам упаду, | О, змилуйтеся, панно, наді мною. | (2) Я розповім Вам про свої чуття, Я прошепочу тихо Ваше ім'я, Я ладен Вам віддати і життя, Щоб очі ці повік були моїми. Не бійтеся, я не ображу Вас Ні поглядом, ні жестом, а ні словом, Відчуйте, мила, це прийшов наш час | Високої надії і любові... | (2) Дивлюсь на Вас і серцем аж тремчу Так, ніби я колись уже Вас бачив. Несу своє кохання, як свічу, І Ви мені всміхаєтесь неначе... | (2)