Дівчино кохана, йди сядь коло мене, Розлуки настав уже час... Йди сядь, посумуєм, обнявшись з тобою, І я поцілую ще раз. Бо завтра я їду в далеку чужину, Не знаю, чи верну, чи ні, А може, дівчино, без тебе загину В далекій чужій стороні. А може, дівчино, полюбиш другого, Захочеш багатою буть; За золото щасть, голубко, не купиш, І ласки твої всі помруть. Ти вийдеш і станеш отам біля хати, Згадаєш про ласки мої, Згадаєш про край той, куди я поїхав. І очі заплачуть твої.