Коли серця теплом зігріті, Стає побільше доброти, Ти ж не один на цьому світі, А є ще сестри та брати. Проб'ється істина у слові, Збагнуть її уже пора. Усім нам хочеться любові, Усім нам хочеться добра. Приспів: Ні, не бажай здобутку ближнього І не бажай його майна! Хай чорне зло в пориві хижому Не б'є, як блискавка страшна. Нехай веде нас днями й тижнями, Відлуння Божої сурми, Ні, не бажаймо лиха ближньому, - На те ми звемося людьми. Горнімось до земної вроди, Бо заздрість дика і сліпа, Хай нами лють не верховодить Неправда зла не підсипа. Добродію, схились до мене, Порадником для мене стань, Хай буде світ благословенним У світлі щирих поривань. Приспів. На те ми звемося людьми... Ні, не бажаймо лиха ближньому, Якщо ми віру берем, Хай чорне зло в пориві хижому Не вдарить нас своїм ножем. Нехай веде нас днями й тижнями, | Відлуння Божої сурми, | Ні, не бажаймо лиха ближньому, - | На те ми звемося людьми. | (2) Ні, не бажаймо лиха ближньому... | (2) На те ми звемося людьми!