Знов душу огорта мелодія сумна, І серце крає гострий, невгамовний біль. А вже була для нас близенько так весна - П'янка пора жагучих божевіль! Приспів: День без тебе - прожитий марно вік, В якому серце лиш по світах шукало дива. Ніч без тебе - душі безумний крик, Яка хотіла в пізню осінь буть щаслива! День без тебе - прожитий марно вік, Ніч без тебе - душі безумний крик! Я віджену сумну зажуру дня та ночі - І стане легше жити в світі панацей, Коли твої зелені ясні очі Теплом долинуть до моїх грудей. Приспів. Нелегко нам з тобою буть в одному часі, На віддалі ділить набряклу журну тишу. Коли розлука почуття всі гасить, Хоч словом ти зігрій спрагнілу душу! Приспів. Твоя любов, неначе той гірський потік, Купає й ранить моє серце до безтями. Я ж думав, що від нього я далеко втік, А він стоїть стіною поміж нами. Приспів.