Де ти, хмелю, зиму зимував, що не розпускався? Де ти, сину, ноч ночував, що не розувався? — Зимував я, зимовав в лузі на тичині, Ночував я, ночував в славної дівчини. —Нехороше, синку, робиш, що по ночі ходиш: Скаржилися молодиці, що ти шкоду робиш. — Ох, робив я, моя матко, і буду робити: Було мене, моя матко, у сім літ оженити. — Ой я ж тебе, мой синочку, дай не боронила; Було тобі оженитись, скоро я родила.