Де синії гори, де гори Карпати, Туман в полонинах пливе... Струнка, як смерека, близька і далека Кохана гуцулка живе. Рожеві серпанки, дівочі співанки Ген-ген вітер в гори жене... Тебе, рідний краю, до болю кохаю, Навік полонив ти мене. Такому коханню повік не зів'яти, Цвісти йому в серці, цвісти! В Карпати, в Карпати, в далекі Карпати Лети, моя пісне, лети! Лети, моя пісне, лети над горами Ген-ген до верхів'я гори. До тієї хати, у гори Карпати, Кохану гуцулку збуди. Де синії гори, де гори Карпати, Туман в полонинах пливе... Карпати, Карпати, зелені Карпати Навік полонили мене.