Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш, блакитна, як роса. В очах засмуток темний, мов ожина. Моя кохана, мріялось - дружина. Лиш сон далекий видивом майне, Хоч не забудь, а згадуй ти мене. Я під вікно прилину повесні, Щоб ти знялася пташкою вві сні. Де обнімала кучері-волосся, Де приготала те, що не збулося, Що не воскресло в літечко сяйне. Хоч не забудь, а згадуй ти мене. У тебе смуток - в мене ревний жаль, У тебе вечір - в мене ніч і даль. Я під вікном постою із журбою, Куди ж мені подітися з тобою? Хай серце серцю звісткою війне, Хоч не забудь, а згадуй ти мене...