Там, де неба край, там, де сонця схід, Де любові рай, де ми віч на віч, Там, де цвіт весни - я вже не вернусь, Залишу листи, стиха помолюсь. Може десь у майбуття понесу я каяття, Бо живе у серці біль, не поможе забуття... Там, де був мій дім, звідки піду в даль, Із казкових слів візьму лиш печаль. Ти мені пробач, розійшлись шляхи І розносять плач в небесах птахи, В небесах птахи... Може десь в твоєму сні я ще розкажу тобі, Що не спить ні на мить почуття в моїй душі... Ось і всі слова, ось вже час піти, Ось вже й нас нема, тільки цвіт весни. Може десь у майбуття понесу я каяття, Бо живе у серці біль, не поможе забуття... Може десь в твоєму сні я ще розкажу тобі, Що не спить ні на мить почуття в моїй душі...