Пов'яжу тебе хмільними веснами І сповию літечком жарким. Заплету веселки перевеслами Над порогом юності святим. Запрошу у почуття окриленні, Чільне місце в серці відведу Білим цвітом ніжності наділені, Всі слова в букет наш покладу. Зацвітуть вони в коханні-вірності, Довгожданні, щирі,неземні, Незрадливі серед поля вічності Лиш в розлуці трішечки сумні. І той цвіт яскраво закосичений, Пломеніє свтло до небес. Щастям справжнім у душі відмічений Віддано вже в котрий раз, воскрес!