Цілую клавіші рум'яні, Ловлю, цілую тінь руки, Сумує біле фортепіано І плачуть білі свічники. Я кличу небо у союзники, Стаю союзником землі, Торкаюсь я вустами музики, Торкаюсь я вустами слів. А що за диво сукня ця Така смарагдово зелена, Аж зеленіють очі у творця, Аж зеленіє кров у венах. Нам ніч ворожить на зірках, | Шепоче синьо щось і п'яно, | А ми з тобою в свічниках, | А душі наші в фортеп'яно. | (2) А душі наші в фортеп'яно...