Заливався світанок пташино, Зачекався бджоли липи цвіт. Я сьогодні вдихав Батьківщину, Видихаючи прожитість літ. Приспів: Від обійм Чужина – мати-мачуха, Світла крайці і крихти тепла. Десь на споді нажитого лантуха Вишиванка, що в хрестик, лягла. Не кричу, не охрип, я не вигорну Попіл серця... За крок до межі Вигортаю прожитість всю приторну, Задихаюсь у тім, що чужий. Приспів. Знову ніч... Знову сон... Прокидаюся. І вікно на очах прикраша: То не сніг... То лиш цвіт... Осипаюсь я. Біла-біла, ясніє Душа. Приспів.