Так не буває, та тільки все сталось так... Хто в цьому винен, я не збагну ніяк... Нас повінчали плітки та люди, І вслід нам казали: "Пара" Та тільки в житті все вийшло не так, І все чому бути — не сталось... Приспів: Я для тебе — просто чужа наречена... Ти для мене — просто незваний гість... Хоч в твоїх очах журба нескінченна, Нам не повернути, що було колись, Мій незваний гість... Ти приніс квіти, як це було колись. І тихо шепочеш: "Пробач мене, люба, вернись..." Та тільки нічого з того не вийде І я відповім мовчанням, Хоч "гірко" луна тепер не для нас, Мене поцілуй на прощання. Приспів. (2)