Схил за схилом, курган за курганом, гора за горою. Світ нескінченний, час незліченний, біда за бідою. Приспів: Ой, не смійтеся, люди, лихо нам і так буде, Бо – такая доля чумака. Шукачі долі, одні у полі, крадькома і жартома, Що звір, що людина, сіль, черства хлібина на обід у сіромах. Приспів. А звалить втома – понесуть сірому, скинуть у могилу. І ніхто в світі не згадає, хто тут в землю кістьми кинув. Приспів.