Чорной хмарою дуброва Розіслалась по Дунай, Жду тебе я, чорноброва, Їдем, серце, в рідний край. Тут, в убогій цій хатині, Дівчинонька-сирота Марно тратить на чужбині Молоді свої літа. Ластівко моя прекрасна, Серцю радісний цей час, Ти навік моя, кохана, Смерть одна розлучить нас.