Над Прип'яттю, над селами Знов пролітають гуси, Немов не помічаючи Вчорашньої біди. І побіліла матінка Шепоче: повернуся. Із птицями весняними Я знов вернусь туди. Не треба, мамо, плакати - Життя не зупинити. Чорнобильці, чорнобильці, Ви гордість наша й біль. Ми маємо, ми мусимо Усе для вас зробити, Щоб вам життя підносило Щедротно хліб та сіль. Приспів: А чорнобильський біль, а чорнобильський біль Ще відлунює жалем гірким звідусіль. Ми рятуєм людей, і нам треба іти, Де горить і пече, щоб не сталось біди. А чорнобильський біль, планетарності грім - Пригадати його нам потрібно усім. Ми на чатах завжди - бачим доли і вись, Щоб той грім на землі більше не повторивсь. Наш рідний край карбований Відсітинами лиха, Не милувала доля нас На тишу й благодать, Та нам негоже плакати, Сльозу роняти тихо, А треба нам боротися І зло перемагать. Бо ми мобілізовані Обов'язком і серцем, Бо ми все пам'ятаємо, Що забувадь не слід. Хоча гроза Чорнобиля В душі і не зітреться, Та дух людської мужності Сильніший всяких бід. Приспів.