Що було, то було, сподіватися марно, Але знову над містом блакитні дими. І заходжу я знов до старої кав'ярні, Де зустрілися ми, де зустрілися ми. У кав'ярні сховатися можна, здається, Від неспокою вулиць і від самоти, Незнайома дівчина мені посміхнеться, Але це вже не ти, але це вже не ти. Приспів: Чорна кава спогад сумний виклика, Чорна кава, як розставання, гірка. Заблукаю, містом в тумані піду, Все згадаю, в стару кавярню зайду. Загубилося наше недовге кохання У серпанку невпинно минаючих днів, Загубилося, наче старенька кав'ярня Між блакитних димів, прохолодних димів. Приспів. Перший куплет. Приспів.