Чому бентежно на душі так в тишині? Чом не поглянеш в очі ніжно ти мені? О, не мовчи, о, лиш скажи, Скажи, що любиш, я прошу тебе, скажи! Невже мої палкі вуста Не будять кров, як та весна? Невже ти знов згадав минулий серця жар? Коли навік позбавишся її ти чар? Забудь її, забудь навік - В моєму серці ти знайдеш єдиний лік! Невже мої палкі вуста Не будять кров, як та весна? Поглянь на мене, і, нарешті, зрозумій, Що ти - вершина всіх надій моїх і мрій! О, не мовчи, о, лиш скажи, Скажи, що любиш, я прошу тебе, скажи!