Чом ти, Надю, сумна ходиш? Не чувать твоїх речей, Як ти раньше щебетала, Як в садочку соловей. Соловейку-канарейко, Ти пташечко лісова, Сядь на вітку, сядь на другу, Передай мої слова. Не ходи зеленим лугом, Не топчи зелений луг, Не суши моє серденько, Не люби моїх подруг. Я ходив зеленим лугом, Я топтав зелений луг, Я сушив твоє серденько, Я любив твоїх подруг.