Чи не той то хміль, Що коло тичин в'ється? Гей, той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється. Гей, поїхав Хмельницький Ік Жовтому Броду, Гей, не один лях лежить Головою в воду. Не пий, Хмельницький, Дуже той Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди. А я ляхів не боюся І гадки не маю, За собою великую Потугу я знаю. Іще й орду За собою веду: А все, вражі ляхи, На вашу біду. Утікали ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить, Вищиривши зуби. Становили ляхи Дубовії хати, Прийдеться ляшенькам В Польщу утікати! Утікали ляхів Де якії полки, Їли ляхів собаки Іі сірії вовки. Гей, там поле, А на полі цвіти, — Не по однім ляху Заплакали діти. Гей, там річка, Через річку глиця, — Не по однім ляху Зосталась вдовиця.