Через сінечки вишнев сад Пішла Настуня у виноград: "Хто ж мене знайде в цім винограді, З тим сяду на посаді." Пішов батенько - не знайшов, Втрвав квітоньку та й пішов. "Ой, квітонько моя та й розмайная, Донечко моя, кому ти судженая?" Через сінечки вишнев сад Пішла Настуня у виноград: "Хто ж мене знайде в цім винограді, З тим сяду на посаді." Пішов Перруся та й знайшов, Взяв за рученьку та й привів. "Настуню моя, ти ж коханая, Ти мені судженая!"