Через сад-виноград по воду ходила Та не дав мені Бог, кого я любила | (2) Та не дав мені Бог, кого я кохала Та за той перебір, що перебирала. | (2) Посію я руту круту межи берегами, Тяжко мені в світі жити межи ворогами. | (2) Ой брехали вороженьки, як настало літо, Була правда і неправда, було розмаїто. | (2) Ой брехали вороженьки, як настала зима, Вже ся тепер довідали, що я ніц не винна. | (2) Брешіть, брешіть, вороженьки, – най вам буде трясця! А ми, серце, кохаймося, дай нам Боже щастя. | (2) Брешіть, брешіть, вороженьки, – най вам буде трісця! А ми таки любімося, дай нам Боже щистя. | (2)