Ідуть ченці старої Лаври - Вбирають серцем Божу суть. Хоч сонце б'є у всі литаври - Вони у чорному ідуть. Обличчям на ікони схожі, Легка задума на чолі. Вони - немов повпреди Божі На цій згріхованій землі. Приспів: Господу помолимось на усе і всіх, Щоб не впасти в скверну нам, обминути гріх. Господу помолимось за усіх і все, Може, змилосердиться, від ганьби спасе. Всі ми, всі ми грішники, як не говори, Тож піднять не бійтеся очі до гори. Господу помолимось, бо давно пора - Во спасіння наших душ, правди і добра. Хоч в темному, а тіні світлі, Ідуть ченці у Божий храм. Вони живуть на цьому світі, Щоб совісніше стало нам. Я ближче підійду і стану, Щоб уловити кожен рух, Із серця відігнать оману І оживить небесний дух. Приспів.