У рожевій тиші світанковій Оживає чарівна криниця, Щоб побачив той, кому не спиться Вічну душу в ріднім щирім слові. Чари всі тая криниця знає, Як кобзар співа, що є на серці, Як сопілка грає, як джерельце Відкриває мудрість свого краю. Приспів: На світанні в променях ясних Все недобре на землі зникає, Чарівна криниця не для всіх, Чує її той, хто світ кохає! Чарівна криниця при тополі Плаче і сміється на світанні, Наче сива матінка на ганку, Що бажа дитині своїй долю. І лунає пісня й щира мова, Ніби Україна заспівала, І воскресла воля наша й слава, Лине по-над світом рідне слово! Приспів. Чує її той, хто світ кохає!