Нелегко бути українцем, Та ним таки потрібно буть. З біди, що лилась через вінця, Ми на нову ступили путь. Були страшні голодомори, Сибірська вічна мерзлота, Та дух свободи, непокори Не покидав нас всі літа. Були запроданці між нами - Гадюче плем'я сатани. Ще й нині хижими вовками Блукають поміж нас вони. Вони даремно сили тратять, Бо час змете їх, як сміття, А ми візьмемось всі завзято Нове утверджувать життя. Зрівняєм путь, засиплем ями, Пожнемо терни й будяки, Прийдуть в наш край услід за нами Новітніх днів будівники. Прийдуть упевнено, спокійно, Бо ми для них проклали путь. Вони новітню Україну До сонця слави піднесуть.