Сидить сорока на гіляці, кряче без зупину, Ледве, ледве видно в мряці сірую хатину. Гуде вітер із півночі, жовте листя розвіє, Чорний порох сипле в очі, деревами віє. А я лежу в обіймах твоїх, | Приємно зітхаю, | Нема бурі в почуттях моїх, | Бо лиш тебе кохаю! | (2) Буря люта виростає великою страшною, Вітер дужче розганяє мряку над горою, Чорні хмари розриває, в небі блискавиця, Теплу землю заливає густа дощівниця. А я лежу в обіймах твоїх, | Приємно зітхаю, | Нема бурі в почуттях моїх, | Бо лиш тебе кохаю! | (2)