Скільки днів, Скільки втомлених днів самоти Перебув, перейшов, перецвів, Наче серцем зів'янув Та не зміг спромогтися на шепіт, Кохана, кохана, прости, Та не зміг на весь світ закричати: "Вернися, кохана!" Приспів: Сто доріг на розлуку, На зустріч - одна, Так чому обминув, Не зумів я ступить на єдину? Стали ними голос твій тихий, Неначе луна-долина, Бо лишились ми в пам'яті Вічних глибин... А над світом і над нами Плаче небо журавлями, Плаче осінь жовтим листям І туманом. Ні, не хочу я з тобою Поділитись самотою, Будь кохана, будь кохана, Будь кохана. Хтось тобі скаже краще, Ніж я говорив, Ті слова, ті слова, Які можна лиш раз говорити, А мій біль відгорить, Як на вітрі осінньому клен відгорить, Бо не можна, кохана, Лиш болем у світі прожити. Приспів. Скільки днів, Скільки втомлених днів самоти...