Стежками батьків я іду на Балкани, Де в кожній стежині легенда живе. Ніколи в років глибині не розтане Та пам’ять, що вічним звучанням зове. Приспів: Колом, колом, колом Спогади ідуть, — Партизанська доле, Партизанська путь! Ватри не згасають, Ватри на горі, Полум’я палає В крилах прапорів. В коло, в коло, в коло! Сплетемо обійми. Нашій мирній долі На сторожі стіймо! Батьків наших друзі мене зустрічають, Їх діти й онуки стрічають мене, Невже в їхнім зорі я тих не пізнаю, Хто, ніч подолавши, здружився із днем? Приспів. Вслухаюсь у пісню балканську дзвінку я, Балканської вишивки квітне мотив, — І ніби мене Україна чарує Своєї краси осіянням ясним. Приспів.