Боронив я свою Україну, Не боявся я лютих татар. Тої слави повік не забуду, Що колись я, як вітер, літав, А тепер все пройшло, все минуло, Чорна хмара кругом облягла. І на щастя синів України Злая доля к нам в гості прийшла. Плачуть степи, широкії лани, Плачуть гори в дрімучих лісах. Плачуть діти – рожевії квіти, Шо навіки змарніла краса. (2)