Та болять ручки, та болять ніжки. Гей, та пшениченьку жнучи. Та й уже ж мені та й надокучило, Гей, та миленького ждучи. Та й нема мого миленького, Гей, та нема мого Йвана. Та й уже ж моя постіль біла, Гей, та й пилочком припала. Ой, зза гори, та й ізза кручі, Гей, та й риплять вози, йдучи. А вози риплять, а ярма бряжчать, Гей, а воли ремигають. А попереду йде та й чумаченько, Гей, на сопілочку грає. Та нехай грає, та виграває, Гей, він пригодоньку має. Ой, стала ж йому та й пригодонька, Гей, на поморському полі. Перевернули та й сірі воли, Гей, три паровиці соли. Ой, прийшла к йому та й дівчинонька, Гей, та й соли купувати. Ой, вона ж солі та не купила, Гей, а жалю наробила. "Ой, чого ж в тебе, та й чумаченьку, Гей, та й сорочка не біла?" "Ой, чого ж вона та буде біла, Гей, як вже ж третя неділя?" "Ой, годі ж тобі, та й чумаченьку, Гей, та й під возом лежати. Та бери косу, та іди в росу, Гей, та й травиці рубати!" "Ой, бодай же ти, та й дівчинонько, Гей, а цього не діждала. Щоб моя ручка та й смоляная, Гей, та й пшениченьку жала!"