Де Карпати – гори сині, На зеленій полонині П'є веселка чисту воду Із живого джерела. Не питайте мене, друзі, Що шукаю в горах я – Бойківчанки карі очі, То цілющая вода! Не було й нема вагання, Бо приходить раз кохання; Де узвори-крутогори – Рута-шавлія цвіте. Не знайдеш такої вроди, Хоч всю землю обійди; Бойківчанко, моя доле, Дай напитися води! За лісами рідні доли, Золоте пшеничне поле, Там цвітуть червоні маки, Бо із гір тече вода. А вода – то твоя врода, Що веселкою зійшла, Й ллється звіром через вінця Із живого джерела!