Я під київське небо, як на сповідь, іду, Щоб утіху відчуть і притишить біду, Щоб поглянуть навкруг і побачить Дніпро, Щоб єднались в душі і любов, і добро. Я всім серцем відчув - і сказать не боюсь: Українська колиска - наша Київська Русь. Ми зросли і ростем, підійнявшись з колін, Під святої Софії розлунистий дзвін. Приспів: Я на київські схили Знов прийду, ти прийдеш. Володимирська гірка - Стеля київських веж. Тут Святий Володимир Зняв свій хрест в синю вись. Звідси з Божої волі, Певно, й ми почались. Володимирська гірка - з неї видно усе: Київ голову гордо, не схиливши, несе. І золочені храми, наче свічі, горять, Щоб на Київ Господь посилав благодать. Приспів: Я на київські схили Знов прийду, ти прийдеш. Володимирська гірка - Стеля київських веж. Промовля Володимир Із хрестом угорі: Будь же, Києве наш, В щасті, в мирі й добрі.