Am/E7/Am/E7/Am Am E7 Am Десь у готельнім коридорі бистра хвиля, G C Сплетіння рук, її очей вологий блиск... A7 Dm Зім'ятий у кишені лист, в нім радісна для тебе вість, G C То все замало, моє серце, щоби жить. E7 Am Біжи, світає вже, бо соромно і зле, E7 Am Ніхто вже не пробачить холод твоїх уст. E7 Am Біжи, світає вже, бо соромно і зле, E7 Am Ніхто вже не пробачить холод твоїх уст. Дощ у вівторок, він триває ще з неділі, Краплинка жалю, а у всьому винний ти. Неправда, що життя лиш мить, і знов на самоті бродить, То все замало, моє серце, щоби жить. Біжи, світає вже, бо соромно і зле, Ніхто вже не пробачить холод уст, коротких слів. Біжи, світає вже, бо соромно і зле, Ніхто вже не пробачить холод твоїх уст. Відлети спішні, це печально і не смішно, Ніхто не вибачить, ні твій мишко, ні пес. Зів'яли квіти, певна річ, і нова зустріч, нова ніч, То все замало, моє серце, щоби жить. Біжи, світає вже, бо соромно і зле, Ніхто вже не пробачить холод уст, коротких слів. Біжи, світає вже, бо соромно і зле, Ніхто вже не пробачить холод твоїх уст.