Яка неповторна краса На березі Дністра влітку, Видно з далеку засніжені Сині гори Карпати, Там квітне, цвіте прекрасна Едельвейс квітка - Символ вірного кохання, Від якого хочеться співати. О, ніжна квітко скель, Ясна зірко полонин, Ти мене маниш земною красою У високі гори, Тебе я віднайду серед Карпатських верховин, Піду назустріч щастю, Щоб зустріти свою долю. Смарагдове літо леліє, ніжить Пречудову квітку, Красень липень милується тобою І радіє від щастя, Зранку сонце сходить і трембіта Виграє на білім світку, І у пахощах трав вона царює Принцесою у цій казці... О, білосніжний Едельвейс, Срібна пелюстко, мріє моя, Я літа іду до тебе, збиваючи Ноги до каміння об скелі, У тернах, поранивши долоні, Шукаю квітку життя, Щоб подарувати букет коханню Під мелодію віолончелі. Нехай від променя сонця Розквітає гірський Едельвейс, Від сонцесяйної весни тануть сніги І креснуть ледяні криги, Возносяться лебеді кохання На планети у зоряний рейс, Відлунює муза і поет пише Про щасливе кохання у книгу...