Біля річки на світанку Стрів я чарівну білявку, Подивився в її очі - Ніби хто мені наврочив. Від тих пір не сплю ночами, Й не дійду ніяк до тями, Не збагну що то за сила Враз мій розум полонила. Приспів: Полонила, полонила Та білявка мою душу, За її бездонні очі Все терпіти нині мушу. Мову я щораз втрачаю, Як білявку зустрічаю, Тобі у полон попався, До без тями закохався. З того часу, як білявку Я побачив на світанку Мені сняться її очі Й коси шовкові дівочі. Марю нею вечорами Та звеличую віршами, О, білявка моя мила, Що зі мною ти зробила? Приспів. (3)