1. Біля річки, біля броду дівчина стоїть. Біля неї гарний хлопець у човні сидить. Плив я річенькою, плив, | та й до берега приплив, | Та й до тої дівчиноньки, що вірно любив. | (2) 2. Ти, дівчино, ти, рибчино, серденько моє, Скажи мені щиру правду - любиш ти чи ні? Бо на серці є журба, любить іншого вона, | Що ми з того, що ти файна, коли не моя? | (2) 3. А вже з тої криниченьки орли воду п'ють, А вже тую дівчиноньку до шлюбу ведуть. Бо такая дівчина не одного зрадила, | Не одного козаченька з розуму звела. | (2)