На перехресті віхол і вітрів В країні снігу я тебе зустрів, Казав собі: "Не руш її, не рань!" Та серце палало, мов грань. Давно усі стежки засипав сніг, Хіба я ту любов забути міг? На перехресті всіх вітрів стою І муку, як музу п'ю. Приспів: Вінчані зорями, наче салютами, Підемо просто ми З часу і простору в рай, Ніжністю скорений, як я люблю тебе! Білого острова, Господи, не забирай! Як тихо закипають, ти повір, У серці зневірені жалі... Карай мене мовчанням чи суди: Зі мною ти поруч завжди! Ще досі не стомився я гребти На Білий острів з моря Самоти, Хоч крок зроби на зустріч і поклич, Хай руки з'єднає нам ніч. Приспів. Не забирай... В моїй руці тремтить твоя рука. З яких галактик мука ця п'янка? Лиш пригуби, не пий її до дна. Чому ти, як вічність сумна? Хіба я не казав тобі, що ми В любові обіймаємось крильми, На Білий острів линемо з імли, Де зорі весь світ замели? Приспів. На перехресті всіх вітрів стою І муку, як музу п'ю...