Облітають білі квіти у чеканні І вітри свою мелодію ведуть, Облітають сподівання надто ранні І не втримати їх нам, не повернуть... Я раптово у розмаї заблукала, Задивилась на буяння весняне, Ми не винні, що ці зустрічі не склались, Із цвітіння почуття одне земне. Приспів: А білий квіт, це білий квіт Рясний та гожий! А я без тебе далі йти уже не можу! А білий квіт, це білий квіт, Як біла повінь! Сьогодні цілий білий світ Любов'ю повен! Заплітаю білий квіт собі у коси, Соловейка йду вітати у саду. Хай говорять, що кохання не збулося, Ронять квіти пишну вроду молоду. Білим килимом стежина постелилась За тобою у прозорий виднокрай. Не кохання, тільки квіти облетіли, Ти новими, моє поле, розквітай! Приспів. (2)