Безмежнеє поле в сніжному завою Ох, дай мені обширу й волі, Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною, І в серці нестерпнії болі. Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє, А чень утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває.