Я сонцю радію, що гріє дороги. Сміється веселка рясна дощова. В росі по коліна змочилися ноги - Це я повертаюсь до свого села. Носило по світу, як пух від тополі. Прижитись в чужинах душа не змогла. І знов до безумства я дякую долі За те, що додому мене привела. Приспів: Моя батьківщино, моя Україно, Твій син повернувся додому. Стрічай: І рідне село, і старенька хатина, І милий так серцю мій батьківський край! Міста і містечка, багатії села, Порти і вокзали, і гул літаків, Ніщо не змарнує у серці оселі, Закутої в запах садів і ланів. Торкаюсь рукою живої краплини, Яка на околиці з яблунь стіка... Діждалась нарешті своєї дитини Сльоза материнська солодка й гірка. Приспів.