Тихий вечір над отавами падав на долину, Знав мій батько пісню давнюю, пісню старовинну, Під вікном гойдались айстрами вересневі ночі, І бриніла пісня батьківська, пісня та праотча. Світились айстрами вечірні сутінки, Ця пісня батьківська - єдина суть моя, Росилась мріями, цвіла калиною, Летіла вирієм над Україною. І шляхами журавлиними під осінні зорі Пісня батька мого линула над земним простором, Коли сяють ночі айстрами, я співаю сину Незабуту пісню батьківську, пісню старовинну. Світились айстрами вечірні сутінки, Ця пісня батьківська - єдина суть моя, Росилась мріями, цвіла калиною, Летіла вирієм над Україною.