Мій отчий незабутній доме, Ти — вічний поклик з далини, В тобі усе, усе мені знайоме, В тобі усе, усе мені знайоме І близьке, мов дитинства сни. Без тебе світ не був би світом, Зима — зимою, літо — літом. Приспів: А я собою був і є, І серце світиться моє, Доки горить, горить в мені Те світло у твоїм вікні. Завжди мене чекає мати, Для неї я мале дитя, Що перший крок пройшло від хати, Що перший крок пройшло від хати, Іще не знаючи життя. Мій отчий незабутній доме, До тебе лину я без втоми, Приспів. Мій отчий незабутній доме, Зі мною скрізь твоє тепло, Коли падуть, падуть негоди-громи, Коли падуть, падуть негоди-громи, Твоїм добром здолаю зло. Без тебе світ не був би світом, Зима — зимою, літо — літом. Приспів.