Заснули мальви коло хати, Їх місяць вийшов колихати. І тільки мати не засне, Мати не засне, – жде вона мене. Приспів: О, мамо рідна, ти мене не жди, Мені в наш дім ніколи не прийти. З мойого серця мальва проросла І кров'ю зацвіла. Не плач, не плач, бо ти вже не одна, Багато мальв насіяла війна. Вони шепочуть для тебе восени: "Засни, засни, засни, засни..." У матерів є любі діти, А у моєї – тільки квіти. Самотні квіти під вікном, Квіти під вікном заснули вже давно. Приспів. Як сонце зійде – вийди на поріг, І люди схиляться тобі до ніг. Пройдися полем – мальви буйних лук Торкнуться твоїх рук. Життя – як пісня, що не віддзвенить. Я в мальві знов для тебе буду жить. Якщо ж я ласку не встигла принести – Прости, прости, прости, прости.