Бабусю рідненька, Ти всім помагаєш: Яке в мене горе, Ти, може, вгадаєш? Як очі заплющу, То так, моя ненько, Де візьметься зразу Козак молоденький. Жартує пустує Всю нічку зі мною, Він голову схилить, Обійме рукою. І шепче на ушко: "Ганнусю, Ганнусю!" І так мені гарно, Бабусю, бабусю. Воркує, щебече, Немов соловейко, І так мені любо, Бабусю рідненька. Дай зілля, бабусю, Та ще й опівночі, То може козак той Не лізтиме в очі. - Ні, серденько доню, Цього не злічити, Це врем'ячко твоє - Настав час любити.