Асфальт засипаний каштанами, Настав дощів осінніх час. Нестерпно літа так чекали ми, А тут же осінь жде на нас. Пожовклий мокрий лист каштановий Приклеїв вітер до лиця. О Боже, сонця так чекали ми, Звідкіль підкралась осінь ця? І плаче осінь, Душа рятунку просить. Верба схилила коси до води. І плаче осінь, а журавлі відносять весни моєї роси в холоди. Асфальт засипаний каштанами, Травневі ночі не вернуть І солов'ми довгожданими Цю тишину не розітнуть. Дощу засмучена мелодія. Промоклий наскрізь листопад. І у очах твоїх сьогодні я Неможу сонця відшукать.