Химери Замку Річарда В горі примарно світяться, А у низу вирує людський рух. Така це дивна вулиця, Що до Подолу тулиться. У ній живе мистецький, вільний дух. Майстерні і театрики, Вишиванки і антики, Растреллі церкви, баня золота... Така це дивна вулиця, Що до Подолу тулиться. Тут Воланд з Маргаритою літа... Приспів: В глибини серця вріс Андріївський узвіз, Заполонив думки і почуття. В найкращому із міст Андріївський узвіз. Зі мною ти на все моє життя. Усміхнені метелики, Кав'ярні і генделики На всі смаки душі: від "А" до "Я". Така це дивна вулиця, Що до Подолу тулиться. Тут молодість лишилася моя. Тут, що задумав – збудеться, Не стерпиться, а злюбиться, Лише спустись "кривулею" униз. Така це дивна вулиця, Що до Подолу тулиться. Маленький мій, омріяний Париж. Приспів.