Киця-принцеса жила у замку, Простий Сірий Кіт її полюбив. Крізь охорону прорвався він зранку, В кімнату до неї шибку розбив. Приспів: Вона не злякалась, вона засміялась, І ніжно котові промовила: "Мур..." Отак воно сталось, отак все почалось, Отак їм у серце потрапив Амур! В киці бабусі - дворянки, графині, А дідусі - заможні пани. А у кота чорна пляма на спині, Ще й на коліні зашиті штани. Приспів. А інші коти, всі породисті, гідні, Ніяк не могли зрозуміти цей крок. Вони всі пристойні і зовсім не бідні, А їх переміг оцей простачок. А киця - принцеса та ще й поетеса, І в жилах її голуба тече кров, Та все це порожнє, не має сенсу, Як серця торкнеться справжня любов! Приспів.