А життя, як життя - є щоденні проблеми, Чорне з білим злилось - і сіріє очам. Хоч і важко торкать нам болючої теми, Та живемо не так, як хотілося б нам. Хоч ми ждемо давно барву щедрого сонця І відкрили йому наші спраглі серця, Та життя як життя - у полоні емоцій, А пунктири бажань - наче зморшки лиця. Приспів: Хай під нашим вікном не сумує калина, Не засліпить очей грозова крутія, Хай не зронить сльозу від неправди Україна, Бо то мати твоя, бо то мати моя! Весняні кольори, проростіте у долю, Що пізнала усе на своєму віку. Нахилімо вуста, де криниця бездонна - Пити воду живу, а не труту гірку. Притулюсь, пригорнусь я до рідного слова - Це наснага моя, на яку я молюсь. І Вітчизни ім'я повторятиму знову, А святим небесам я низенько вклонюсь. Приспів.